Спостерігати за кажанами: моніторинг рукокрилих у нацпарку «Сколівські Бескиди»
У цьому матеріалі розповідаємо, чому Франкфуртське зоологічне товариство підтримує моніторинг кажанів, яка користь від цих спостережень для природоохоронних установ, як проходить моніторинг і яка роль рукокрилих для екосистем Карпат та в житті людини.
Навіщо Франкфуртське зоологічне товариство підтримує моніторинг рукокрилих? Яка роль моніторингу кажанів у природоохоронній діяльності національних природних парків?
Іра Шпаковська, координаторка моніторингу біорізноманіття:
Оскільки ми прагнемо запровадити цілісну систему моніторингу, яка покриватиме екосистеми, а не лише окремі види, то рукокрилі для нас дуже важливі. Вони є одними з індикаторів пралісів, старовікових лісів. Моніторинг кажанів допоможе скласти картину про праліс, старовіковий ліс чи інші пріоритетні природні цінності (ялинові (смерекові) ліси, букові ліси, ялицево-ялинові ліси, грабово-дубові ліси). Адже якщо ми спостерігаємо активність і видове різноманіття кажанів — отже, є достатньо оселищ для них. Якщо йдеться про лісові екосистеми, старовікові ліси з дуплами і є цими оселищами.
І в спостереженнях за рукокрилими, і в моніторингу біорізноманіття загалом у Франкфуртському зоологічному товаристві ми дотримуємося таких принципів:
Чому моніторинг кажанів в нацпарку є важливим?
Іван Лепесевич, начальник лісового відділу та відтворення екосистем національного природного парку «Сколівські Бескиди»:
Кажани уподобали територію національного парку, і ми раді, що маємо підхоже для них середовище.
Моніторинг кажанів почався в національному природному парку «Сколівські Бескиди» у 2015 році. За цей період ми промоніторили всю територію національного парку, визначили 2 стаціонарні площі, де проводимо моніторинг останні 2 роки. Зібрано та опрацьовано великі обсяги даних, ідентифіковано близько 20 видів. Дані ми заносимо в літопис природи, тож маємо вже певну динаміку за ці 9 років.
Основними інструментами моніторингу кажанів є беткодери — акустичні пристрої для моніторингу кажанів. Це дороге обладнання, яке нам передало ФЗТ.
Як працює беткодер?
І. Л.: Беткодер налаштовуємо за допомогою додатка на телефоні. Налаштовується час, коли беткодер вмикається (це період сутінків, одразу після заходу сонця) і коли він вимикається (одразу після сходу сонця). Такий стаціонарний фоновий моніторинг кажанів відбувається від ранньої весни (період весняної міграції кажанів), протягом літа (період розмноження кажанів) та триває до пізньої осені (період осінньої міграції кажанів).
Ми визначили, що для стаціонарного розміщення такого акустичного ресивера необхідно щотижня заміняти карти пам’яті, оскільки накопичується багато інформації. Також є окремий протокол SMART для встановлення, перевірки та зняття беткодера для максимальної автоматизації занесення даних.
Які дані дає моніторинг кажанів?
Андрій-Тарас Башта — провідний науковий співробітник Інституту екології Карпат НАН України. Спеціалізується на хребетних тваринах (зокрема кажанах). Також працює в національному природному парку «Сколівські Бескиди».
Кажани — важливий компонент будь-якої екосистеми, зокрема лісової. Усі кажани України занесено до Червоної книги. Відповідно, національний парк як установа, що покликана охороняти природу, займається і охороною кажанів.
У кінці літа — на початку осені відбувається осіння міграція перелітних видів кажанів: вони летять на південь, щоб перезимувати і навесні повернутись. Осінній моніторинг показує, які саме кажани мігрують через нашу територію, оцінити масштаби і терміни міграцій. Завдяки спостереженням ми можемо визначити важливі для кажанів біотопи, дізнатися, чому вони важливі та які саме елементи середовища необхідні для кажанів.
В Україні виявлено близько 30 видів кажанів, у Карпатах — 24 види. Ми виділяємо 3 групи кажанів відповідно до їх міграційного статусу:
Як кажани допомагають природоохоронцям зберігати екосистеми?
А.-Т. Б.: Є такий термін — екосистемні послуги. І кажани є величезними постачальниками таких послуг для людини.
Передусім — вони полюють на комах, які псують деревину (деревоточці, різного роду жуки та їх личинки). Здебільшого це нічні комахи, а їхнім основним споживачем якраз і є кажани. Тому для лісівників кажани є помічниками, адже вони допомагають зберегти ліс. Ще кажани винищують комах-шкідників сільськогосподарських рослин, полюючи над полями.
Що таке «бетбокси» і навіщо вони потрібні?
А.-Т. Б.: Кажани, як і багато інших тварин, існують у ситуації, коли корму набагато більше, ніж місць, де можна поселитися. У національних парках із житлом простіше, оскільки тут є ділянки різного ступеня заповідності та охорони, а отже, є багато старовікових дерев з дуплами, тріщинами, придатними для поселення кажанів.
Там, де природного «житла» менше, бажано вивішувати скриньки для рукокрилих — бетбокси. У таких скриньках кажан може перепочити під час міграції, а також на шляху від місця, де він живе, до місця, де харчується, а отже — заощаджує енергію. Співвідношення витрат енергії до надходження енергії з кормом є особливо важливим для виводкових колоній, тобто самок, які годують потомство.
Щоб досліджувати кажанів, ви працюєте вночі?
А.-Т. Б.: Це залежить від завдання. Шукати колонії можна і вдень, особливо на горищах, у приміщеннях, чи в підземеллі. Але досліджувати рівень активності кажанів, видовий склад місцевості, їхню біотопічну повʼязаність і біотопічні вподобання — ось тут доводиться працювати вночі з ручним або стаціонарним детектором. Часто ми використовуємо так звані трансектні дослідження: коли дослідник рухається трансектою (стежкою для досліджень) і фіксує всіх кажанів, які там пролітають. А потім з допомогою комп’ютерної програми аналізуємо записи голосів.
Чи безпечні кажани для людини?
А.-Т. Б.: Почнемо з того, що один кажан за ніч здатен з’їсти від 500 до 3 000 комарів. Тобто що більше кажанів навколо — то менше комарів у повітрі. Це вже яка користь від них для людини!
Натомість про кажанів розповідають, що вони небезпечні кровопивці. Так, у світі є 3 види кажанів, які живляться кров’ю. Але вони живуть в Південній і Центральній Америці, тобто з іншого кінця Земної кулі! Нас розділяють десятки тисяч кілометрів.
Другий міф — про заплутування кажанів у волоссі. Теоретично, якщо ультразвук, за яким кажан орієнтується в повітрі, губиться в об’ємному волоссі (а не відбивається), тварина може не ідентифікувати перешкоду і, пролетівши низько над головою, зачепити волосся крилом. Але якщо кажан і пролетить близько до людини, то тому, що полює на мошку, яка теж літає близько до людини, як до джерела тепла.
