Новий сенс старих стін: ревіталізація палацу Гредлів у Сколе

2024 року Франкфуртське зоологічне товариство за кошти приватних донорів профінансувало реставрацію даху палацу Гредлів у м. Сколе. Уже розроблено концепцію функціонального наповнення будівлі та затверджено архітектора. Навесні 2025 року стартує етап дослідницької роботи в палаці.

Палац баронів Гредлів у м. Сколе є памʼяткою архітектури місцевого значення. Національний природний парк “Сколівські Бескиди” орендує цю будівлю в Сколівської міської ради. 

Палац було закладено в середині XIX століття. Підприємці Гредлі заволоділи ним у 1886 році та розбудували свою промислову імперію в карпатських лісах. Під час радянської окупації тут був відділ НКВС, потім — школа-інтернат. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну палац надав прихисток українцям із найбільш загрожених територій. 

Ірина Бурбило, координаторка проєктів будівництва та ремонту, ФЗТ Україна:

ФЗТ уже майже десять років співпрацює з національним парком “Сколівські Бескиди”. За цей час між організаціями сформувалися надійні, довірливі партнерські стосунки. Тож коли виникла нагальна потреба — забезпечити гідні умови для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово мешкали в приміщенні палацу, — рішення про спрямування донорських коштів на ремонт будівлі не забарилося.

З початком робіт з реставрації даху визрівала ідея ревіталізації палацу. Коли ця ідея почала набирати чіткіших форм, то відкрився потенціал палацу як простору не лише для парку, а й для всієї громади. Цей потенціал ще не до кінця відомий і повністю його осягнути вдасться по завершенню архітектурних та історико-бібліографічних досліджень.

Щоб уберегти будівлю від руйнування, 2024 року Франкфуртське зоологічне товариство (ФЗТ) за кошти приватних донорів профінансувало перші та найнеобхідніші роботи зі збереження палацу – реставрацію даху. Тепер, коли будівлі не загрожують опади, спільно з національним парком і громадою ми шукаємо рішення, як її використовувати. У цьому процесі надважлива співпраця трьох сторін: парку, ФЗТ і сколівської громади. 

Палац Гредлів — це велика двоповерхова будівля площею понад 2500 м². Тому важливо продумати, які приміщення будуть сусідити з офісом нацпарку в цій будівлі. 2024 року було проведено низку зустрічей зацікавлених сторін і консультацій з експертами з архітектурної спадщини. У підсумку було створено концепцію палацу — документ, на який ми опираємося зараз, коли плануємо його функціональне наповнення. Уже затверджено архітекторку проєкту: вона пильнуватиме майбутні наукові дослідження, готуватиме проєкт реставрації палацу. 2025 року плануємо провести історико-бібліографічні та архітектурні дослідження та розробити ескізний проєкт. 

Після етапу досліджень стане зрозуміло, які елементи точно потрібно зберегти, а які частини приміщень не мають архітектурної цінності, і їх можна адаптувати під нові функції. Також буде ясно, які є компетенції в командах усіх партнерів, яких знань бракує, — адже нам потрібно виростити команду, яка далі працюватиме з палацом.

Парк і громада. Василь Приндак 

Василь Приндак — директор національного природного парку  “Сколівські Бескиди”. Він представляє парк у процесі відновлення палацу Гредлів. 

На етапі передачі палацу в оренду основною метою було використання будівлі як адміністративного приміщення для потреб парку. Проте з самого початку було зрозуміло, що памʼятка має значно більший потенціал. Просторий і візуально привабливий палац може стати еколого-освітнім центром, візит-центром громади, простором для подій і виставок, а також майданчиком для партнерств із міжнародними природоохоронними організаціями.

Нині йде підготовка до досліджень, на основі них буде зроблено проєктно-кошторисну документацію на реставрацію палацу. Паралельно триває пошук фінансування та партнерів для реалізації задуму. У майбутньому палац Гредлів розглядається як туристичний і комунікаційний центр не лише Сколівщини, а й усього регіону.

У 2019 році громада мала кілька варіантів, кому передати палац в оренду, але обрала саме нацпарк — як установу, здатну зберегти памʼятку та забезпечити її функціональність на благо місцевої громади й розвитку туризму. Спільно з мешканцями парк реалізує низку ініціатив, зокрема — облаштування інклюзивних відпочинкових зон, а також проводить регулярні зустрічі, щоб спільно обговорити функціональне наповнення палацу.

Близько 20 000 гектарів природно-заповідного фонду, що є частиною території парку, розташовані в межах Сколівської громади. Тому, наголошує Василь Приндак, ігнорувати інтереси мешканців було б неправильно — а отже, громада залучена до всіх ключових етапів, зокрема у формуванні бачення майбутнього палацу. Щоб простір функціонував ефективно, важливо, щоб громада отримала не лише готовий результат, а ресурс, з яким може працювати далі:

ФЗТ взяло на себе важливу роль — фасилітатора процесу: між громадою і парком, між парком і донором, між донором і громадою. Фасилітація важлива, щоб розуміти, чого ми хочемо, до чого йдемо, й управляти цими процесами. ФЗТ її добре презентує, і сподіваюся, що з цим фасилітатором ми зможемо знайти кошти на реставрацію.

На етапі досліджень відбуватиметься діалог із мешканцями щодо історії палацу. Цікаво буде почути спогади про родину Гредлів. Наприклад, у селах досі памʼятають хустки, які виготовляла їхня мануфактура. Такі розмови не лише наповнюють проєкт живими сенсами, а й сприяють активізації внутрішньої комунікації в громаді навколо спадщини. 

Міська влада також підтримує туристичний розвиток регіону. Зокрема, однією з її ініціатив є збереження автентичних черепичних дахів, які добре видно вже з вʼїзду до міста. Це свідчить про зростання уваги до місцевої спадщини та усвідомлення її туристичної привабливості. Пріоритетом громади є сталий туризм, орієнтований на глибше знайомство з регіоном і триваліше перебування відвідувачів.

Створити команду та наповнити простір. Марія Кравченко 

Марія Кравченко — культурна менеджерка, яка працює з проєктами культурної спадщини. Нині фокус роботи Марії — допомогти команді знайти оптимальний шлях для ревіталізації палацу. Палац є великим обʼєктом з багатьма зацікавленими сторонами, тому проговорювання можливостей, виловлювання потенційно кризових моментів, структурування етапів і шляхів роботи допомагає зрозуміти інтереси цих сторін і визначити, як їх залучити для спільної роботи. Після розробки базової концепції тривають обговорення з усіма, хто міг би долучитися до її втілення. 

Палац Гредлів є унікальною локацією з того погляду, що він обʼєднує природоохоронний та історико-культурний компоненти: для знавців культурної спадщини відкриттям є глибока історія локації, зокрема, в дендрології, а для природоохоронців — магія архітектури палацу, погляд на бізнес-процеси родини Гредлів. Разом з історіями, які памʼятають місцеві мешканці про родину Гредлів, утворюється цінний комплекс: з якої б сфери не прийшла людина, вона відкриє нову частинку, до якої раніше не була дотична. Незмінним у самій будівлі, ядровим її компонентом є офіс парку — і навколо нього зʼявлятимуться додаткові елементи.

• Офіс парку потенційно може стати майданчиком для мережування українських природоохоронців та центром для національних парків України загалом.
• Щоб підсилити природоохоронний компонент, у палаці планується розміщення екоосвітніх ініціатив, як-от просвітницьких програм для дітей і школи наближеного до природи лісівництва — інституції для експертного розвитку цих практик. Такий центр зможе швидко адаптувати навчання до викликів, які постають у галузі (наприклад, повʼязаних з повномасштабним вторгненням росіян).
• Палац є важливим для природоохоронної діяльності та водночас для збереження культурної спадщини. Цю двоїстість можуть підсвітити міжсекторні програми, наприклад, дослідницькі резиденції з виставковими проєктами у підсумку. Відповідно, у палаці також мають бути резиденційні простори, приміщення для воркшопів, навчання, можливо, гостьові кімнати.
• Розташування памʼятки дає змогу привернути увагу до природних локацій нацпарку, до історії родини Гредлів. Відповідно, там може зʼявитися туристично-інформаційний центр, кавʼярня, ресторан.
• Необхідно також показати історичну перспективу: як палац змінювався з погляду архітектури, розповісти про баронів Гредлів, історію громади та, можливо, Карпат. Цю історичну оповідь можна подати у форматі музею або інтегрувати в різних просторах.

Палац розташований у проїзному місці, і розмаїте наповнення спонукатиме відвідувачів затриматися в громаді на кілька днів: сьогодні — подивилися виставку, завтра — послухали дискусію, післязавтра — пішли екостежкою в національний парк. У партнерстві з парком та громадою можна розробити комплексні програми для тривалого відпочинку туристів, а також спонукати до свідомого та відповідального туризму.

На цьому етапі ревіталізації, наголошує Марія, ідеться про потенційні напрями розвитку: за 3-5 років наповнення палацу може бути іншим. Тому важливо думати про програмне наповнення комплексно та шукати, де робота зі спадщиною та природоохоронна справа можуть взаємопідсилюватися. 

Розмірковуючи над наповненням палацу, передусім необхідно залучати до розмови громаду: адже палац функціонуватиме і для місцевих мешканців, які там також зможуть працювати. Потрібна буде велика розмаїта команда з різноплановими навичками: реалізатори проєкту, підрядники, експерти:

Це точно історія про оркестр, адже кожен має свою партію, і якщо її загубити, то мелодія буде зіпсована, але коли всі грають злагоджено, виходить прекрасна симфонія. 

Наразі залишається багато питань, однак саме це, каже Марія, відкриває простір для мрій: ідеї виникають і адаптуються до наявних реалій — крок за кроком.

Дослідити, щоб відновити. Павло Богайчик

Павло Богайчик — експерт, який координує реставраційні роботи. Тепер, коли дах перекрито і будівля більше не піддається руйнуванню, настав етап детального дослідження обʼєкта для прийняття правильних проєктних рішень щодо реставрації. Незабаром розпочнуться історико-бібліографічні та архітектурні дослідження.

Архітектурні дослідження є обовʼязковим етапом під час реставрації памʼяток культурної спадщини. У цьому випадку вони нададуть уявлення про етапи будівництва палацу в історичній перспективі й допоможуть підібрати коректні матеріали для його відновлення. У межах цього етапу заплановано дослідити тиньки, архітектурні та декоративні елементи. Щойно буде зʼясовано, як змінювалася структура палацу протягом часу та які цінні елементи збережено, дослідження вкажуть, як провести реставрацію з урахуванням цих особливостей.

Під час досліджень можна знайти багато цікавого: за шарами радянської фарби часто ховаються розписи на стінах та інші елементи.

Історико-бібліографічні дослідження покликані відкрити нові сенси у формуванні майбутнього простору. Завдяки роботі з архівними джерелами буде складено історичну довідку про палац, про період розвитку міста, коли його зводили, а також про вплив родини Гредлів на громаду того часу.

Завершення досліджень дасть змогу визначити функціональне використання палацу, шляхи адаптації до напрацьованої концепції, розміщення нових приміщень.

Матеріали, зібрані під час досліджень, стануть основою для майбутніх освітніх і туристичних програм, навчальних турів. Це збільшить цінність палацу як культурного об’єкта.

Очікується, що дослідження триватимуть близько пів року та стартують навесні 2025 року. Після їх завершення розпочнеться розроблення науково-проєктної документації.

Для ФЗТ цей проєкт є особливим. Він виходить за межі традиційної діяльності організації, проте яскраво підкреслює важливість природоохоронних територій — як місць не лише для збереження природи, а й для розвитку спільнот, культури й нових сенсів. ФЗТ ініціювало процес ревіталізації палацу Гредлів і сьогодні координує залучення нових експертів і партнерів. Простір палацу має потенціал стати місцем, де локальні історії і глобальні виклики перетинаються і народжують нові сенси.