Музей гір. Як у Карпатському біосферному заповіднику народжується новий культурний простір

Музей гір у Карпатському біосферному заповіднику – це культова локація для тисяч мандрівників, які опинялися в Рахові. Тому зараз, коли Франкфуртське зоологічне товариство реконструює цю будівлю, щоб зробити її доступною та сучасною туристичною локацією, перед нами постає виклик: зберегти автентику та водночас оновити простір.

Для втілення цієї ідеї потрібен досвід, навички, бачення, тому ми залучаємо до роботи фахівців-архітекторів і навіть дизайн-бюро – Hochu rayu. Сьогодні розповімо про наші підходи до реконструкції, зміну в експозиції та функціональному наповненні будівлі. Для цього поспілкувалися з Наталією Середюк, яка з боку ФЗТ опікується наповненням музею, і Юрієм Кирилівим, співзасновником бюро Hochu rayu. 

У заповіднику працює злагоджена команда, яка десятиліттями опікується музеєм. Тому, перш ніж пропонувати якісь рішення, команда ФЗТ та дизайн-бюро багато годин спілкувалися з працівниками, щоб зрозуміти їхні проблеми, усвідомити сильні сторони музею, провели ґрунтовне дослідження будівлі.

Що відбувається в музеї зараз

Станом на червень 2025 року завершується етап роботи з архітекторами. Цих фахівців залучали до роботи, адже зміниться не тільки експозиція, а й будівля загалом. Тому архітектори на основі схеми будівлі (планограми), яку підготувало дизайн-бюро, формують технічне завдання для підрядників – де розмістити розетки, змонтувати освітлення тощо. Планограма показує розміщення визначених елементів експозиції (як-от меблі, технічне оснащення тощо). 

На попередньому етапі, який називається сервіс-дизайн, команда вивчала цільову аудиторію, потреби користувачів, сервіс, який буде надаватися, і формувала візію простору, каже Наталія:

На основі цієї інформації ми будували подальшу роботу. Відштовхуємося від потреб майбутніх відвідувачів, а не від бажання залатати діри в стінах будівлі музею.

Коли архітектори відпрацюють з підрядниками ремонтні роботи, дизайн-бюро буде наповнювати будівлю згідно з розробленою концепцією: шукати та замовляти стелажі, шафи та інші меблі, відновлювати експонати (як-от діорами). Останній блок, каже Юрій, це — комунікаційні елементи, навігація простором:

Перевіряємо, як ми людину проводимо, додаємо написи, підписи, стрілочки, підсвітки, логотипи — усе, що допоможе відвідувачам пересуватися по простору.

І тільки насамкінець — монтування експозиції та робота з фасадом. 

Як зміниться музей

Музей екології гір та історії природокористування в Українських Карпатах постав у 1990-х роках. З роками будівля піддавалася пошкодженню — почав протікати дах, були труднощі з опаленням, а отже, постраждала експозиція. 

Відтоді суттєво змінилися вимоги до будівель; і працівники ФЗТ, залучені до роботи над проєктом, аналізували світовий досвід облаштування такого типу установ, проводили опитування серед відвідувачів музею, як покращити користувацький досвід, щоб зробити музей “людиноцентричним”, коли все будується навколо людини, для людини, з людиною, пояснює Юрій. Зміниться принцип розташування експозиції, деякі експонати, але передусім — сама будівля. Тепер музей стане інклюзивним, каже Наталія:

Ми вклали багато зусиль, щоб зробити цей простір без бар’єрів. Він буде доступним для людей з дитячими візочками, на колісних кріслах. Ми будемо добудовувати ліфт, робити інклюзивні вбиральні, вирівнювати підлогу.

Друга важлива зміна — розширення функціонального простору. Буде добудовано інфраструктуру: експозиція починатиметься з вулиці, тому деякі експонати зустрічатимуть відвідувачів ще на шляху до музею. На першому поверсі буде кавʼярня; зʼявиться тераса, кінотеатр просто неба. Оскільки Рахів є важливою точкою для початку хайкінгу, для туристів буде обладнано камери зберігання, а ще — місце для наметового містечка.

По-третє, у просторі зʼявляться нові екоосвітні можливості: на першому поверсі буде приміщення для занять зі школярами, переосмислять сходи, розповідає Наталія:

Сходи залишаться. Вони, на жаль, не функціональні (бо слизькі, частково зруйновані. — Ред.). Тому їх перетворять на амфітеатр: облаштують місця для слухачів лекцій.

У кавʼярні планують створити читацький простір, де збиратимуть книжки про гори, гуцулів — щоб посилити тематику регіону.

Один із принципів, якого дотримується ФЗТ, — стале будівництво. Ми прагнемо використовувати локальні, екологічні матеріали та спиратися на місцеві традиції будівництва. Цей проєкт не є винятком.

Якою буде експозиція

Експозицію буде змонтовано в останню чергу, однак уже на етапі ремонту будівлі потрібно чітко уявляти її елементи, адже від розташування експонатів залежить монтування джерел освітлення, розеток, опалення та інших важливих елементів. 

Музей вміщає сотні експонатів. Колекцію ретельно перебирають разом зі співробітниками установи, адже якісь експонати варто особливо підсвітити, інші — потребують реставрації довговічними матеріалами.  

Щоб сформувати зрозумілу логіку руху музеєм і розділити потоки відвідувачів, експозицію розділять на поверхи, вона по колу проводитиме від історії утворення гір до сьогодення, пояснює Наталія:

Зараз у поп-культурі зʼявляється інформація про гори, нові фільми виходять, як-от “Мавка”, “Довбуш”, “Памфір”. Ми хочемо це все сконектити, щоб від експозиції віяло свіжістю. 

Перше, що бачитимуть відвідувачі, — як зʼявилися гори. Це наукова інформація, і викликом є подати її інтерактивно й захопливо. Одним з таких елементів буде макет гір під склом: завдяки підсвітці можна буде побачити шари, з яких складена, скажімо, Говерла. 

“Пройшовши” етапи формування рослинності, тваринного світу Карпат, прогулявшись “печерою”, відвідувачі поступово знайомитимуться з горянами: від предметів, якими колись обробляли землю — до того, як сплавляли дерево. Окрім традиційних ремесел, можна буде торкнутися світу карпатської магії: тут буде і про відьом, і про зілля, і про замовляння — і, наприклад, святкових, весільних традицій. Обовʼязково будуть фотозони з характерними обʼєктами: наприклад, різьблений тотем.  

У центрі цієї реконструкції — прагнення зробити музей зручним, змістовним і доступним для різних відвідувачів. У ньому залишиться те, що важливо зберегти, але з’явиться багато нового: простір для навчання, сучасна експозиція, місце для відпочинку. Це буде музей, у якому комфортно і місцевим, і туристам, і тим, хто приходить сюди вперше.