5 ідей для ефективного екоосвітнього заняття

Упродовж року екоосвітня команда Франкфуртського зоологічного товариства працювала з установами проєкту над програмами, які б занурювали відвідувачів у природу. Співробітники установ пройшли тренінги з інтерпретації, складали тренувальні програми та апробовували їх з координаторками екоосвітнього напряму ФЗТ — Ганною Кузьо та Люсі Фляйшгауер.

Інтерпретаційні програми мають свою методологію та структуру. Вони допомагають відвідувачам встановити контакт із природою. До розробки таких програм екоосвітяни можуть залучати зацікавлених працівників різних відділів — наприклад, наукового, рекреаційного.

Зібрали в цьому матеріалі яскраві ідеї, якими поділилися екоосвітяни установ проєкту:

1. Щоб знайомити з природою, не потрібно знати все

Коли відділ екоосвіти працює спільно з науковим відділом, їм легше сформувати та провести програму: екоосвітяни пропонують ідею, науковці насичують сценарій фактами. Однак і без допомоги наукового відділу можна впоратися!

З такою ситуацією стикнулися співробітники нацпарку “Гуцульщина”. Вони проводили програму на тему “Про що мовчать дерева”. Їхньою метою було показати дітям, який ліс є здоровим, як живе лісова екосистема. Співробітники витратили час на теоретичну підготовку, знайшли активності, щоб зацікавити дітей, і залучили до розробки програми співробітницю з відділу рекреації.

Відвідувачів учили рахувати вік дерева за формулою, а ще — визначати дерево через мобільний застосунок PlantNet за листям, стовбуром, цвітом. Тобто на занятті немає мети назвати дітям всі дерева в лісі — але розповісти про ліс як про екосистему.

Лайфгак: якщо маєш структуру заняття (це така таблиця з поетапним планом), на неї можна розкласти будь-яку тему. На сайті ми розмістимо найкращі інтерпретаційні програми, де можна буде побачити структуру.

2. Одна програма — одна тема

Особливість інтерпретаційних програм у тому, що гід заглиблює відвідувачів в одну тему. Наприклад, екоосвітяни національного природного парку “Сколівські Бескиди” розповідали учням про праліси та старовікові ліси. Обрали невелику стежку та все, що на ній траплялося, інтерпретували у стосунку до теми: наприклад, коли відвідувачі підійшли до позначеної пробної площі, їм розповіли, навіщо пробну площу закладають у старовікових лісах.

3. Науковий підхід працює з дітьми

У Черемоському національному природному парку до екскурсії долучили науковицю установи, яка займається ботанікою. Програма була про рослини, а її кульмінацією стало заготовлення рослин для гербарію на спеціальному пресі. Діти побачили, як працює наука в реальних умовах, бо самі спробували виготовити гербарій.

Лайфгак: згадайте польові завдання, які виконують студенти на практиці, і запропонуйте їх дітям (звісно, зважаючи на вікову категорію).

4. Метод інтерпретації природи працює з різними категоріями відвідувачів

Розроблену програму після адаптації можна використати для різних груп відвідувачів: наприклад, для дорослих або для людей з інвалідністю.

У природному заповіднику “Горгани” працювали з групою вихованців Івано-Франківського навчально-реабілітаційного центру. Співробітниця заповідника дослідила, які можуть бути особливості в роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями та порушеннями опорно-рухового апарату й обрала відповідні завдання. Наприклад, розуміючи, що відвідувачі не зможуть пройти стрімкою стежкою, співробітники заповідника показали дітям 3D-тур.

Водночас були завдання, доступні для всієї групи — так, учасники виготовили листівки з рослинами, які знайшли на галявині біля адмінкорпусу. Цей приклад показав, що, опираючись на наявні ресурси, можна залучити різні групи людей.

5. Природу можна досліджувати без екстриму

Дослідження природи має відбуватися просто неба. Залежно від рівня підготовки групи можна обирати складність маршруту. Для цього підійде навіть стежка поряд з адмінбудівлею установи, особливо якщо ваша група — малюки. Співробітники Вижницького нацпарку показали, що для проведення програми екстремальний туризм не є обовʼязковим, головне — наважитися вийти з дітьми з будівлі.

Програми, які презентували співробітники установ, приємно вразили наших колег, зокрема координаторку Ганну Кузьо:

Ми увесь рік навчалися. І ось навчання вистрілило: установи показали класні програми, використали ті засоби, які в них були, ґрунтовно підготувалися. Ці програми стануть їм у пригоді наступного сезону. Ми дуже раді відгукнутися й надати допомогу, якщо бачимо зацікавленість з боку екоосвітян.

Будемо раді, якщо ці ідеї надихнуть вас при підготовці занять на природі. Нині формуємо з установами екоосвітні плани на наступний рік. Стежте за нашими новинами, щоб нічого не пропустити!