Biomon.app: українська розробка, яка полегшує вивчення природи
Раніше природоохоронні установи збирали карти памʼяті з фотопасток і пересилали файли через файлообмінник. А один спеціаліст ФЗТ переглядав усе вручну. Тепер нацпарки та заповідники використовують БіоМон — повноцінну систему, яка автоматизує шлях від сирих фото й аудіозаписів до готових наукових метрик: чисельності, поширення видів, трендів у часі. Хоч нейромережі і допомагають науковцям, але останнє слово — за людиною: кожну серію фото має підтвердити або скоригувати експерт.
Більше про цей проєкт нам розповів Юрій Струс — наш колега, провідний спеціаліст з ГІС та дистанційного зондування ФЗТ, а також розробник БіоМону.
На одній лише фотопастці може накопичитися тисячі знімків. А бувають випадки, що 40-50 тисяч — і кожну з них потрібно детально переглянути.
Але самі фото ще не відповідають на важливі для нас, науковців, запитання: які види трапляються на території, де саме їх фіксують, як часто вони трапляються та як ці показники змінюються з роками. Щоб отримати відповіді, кожен знімок потрібно обробити, визначити вид і прив’язати спостереження до часу та місця.
Для цього ми створили БіоМон. Це розробка українських науковців, яка перетворює масив сирих даних з фотопасток та акустичних ресиверів на готові метрики, зрозумілі для науки й охорони природи. Метою всього цього проєкту не просто отримати фотографії чи аудіозаписи, а вийти на якісь корисні “цифри”, наприклад, на тренди чисельності видів, і звісно, щоб позбавитися від величезної кількості ручної роботи на шляху від початкових даних до кінцевого продукту.
Розробка БіоМону тривала близько року. Я розробляв технічну частину розробляв в рамках гранту від Deutsche Bundesstiftung Umwelt — DBU “Developing a semi-automatic and publicly available biodiversity monitoring system for Ukrainian protected areas”. А тестування системи на практиці здійснювали на даних Природного заповідника “Розточчя”, силами команди моніторингу біорізноманіття Франкфуртського зоологічного товариства.
Штучний інтелект допомагає визначити вид на знімку, після чого експерти перевіряють результат. Для надійності спостереження проходять незалежну верифікацію: система очікує підтвердження від кількох користувачів, а у випадку розбіжностей — додаткових перевірок. Тобто ШІ тут не замінює науковців, а бере на себе частину рутинної роботи.
А далі — аналітика.
Після обробки даних система дозволяє:
– побачити загальну статистику спостережень;
– подивитися, де саме траплялися певні види;
– відстежити зміни частоти їхніх детекцій у часі;
– дослідити добову активність тварин;
– порівнювати різні території та періоди.
Наприклад, можна обрати певний вид і подивитися, як змінювалася частота його фіксацій протягом кількох років. Тут ми не говоримо про зміну чисельності, бо фотопастки безпосередньо не показують кількість особин. Система працює з частотою детекцій, яка за певних умов може бути індикатором змін популяції.
Подібно система працює і зі звуком: акустичні ресивери «слухають» ліс і фіксують голоси тварин, класифікує звукозаписи нейромережа BirdNET 2.4, яка виявляє птахів, а також власна розробка AnuraSearch, яка здатна виявляти амфібій. БіоМон в кінці об’єднує, аналізує та візуалізує результати детекцій цих нейромереж.
БіоМон дозволяє користувачам експортувати верифіковані дані у стандартизованому форматі для власного подальшого аналізу. Сам проєкт позиціонує систему як відкриту технологічну базу, до якої можуть підключатися усі бажаючі природоохоронні території України.
Новини
Міністр довкілля Німеччини відвідав Українські Карпати
Для візит-центру «Сколівських Бескидів» відреставрували частину палацу Гредлів
