Українські карпати: де межа між економічним розвитком і збереженням природи?

Нацпарки та заповідники стають ще важливішими! І разом з тим потребують ще більшого захисту. 

Українські Карпати стають містком, що об’єднує 8 країн регіону — це важливий крок для розвитку та посилення європейської співпраці. Втім, важливо, аби це відбувалося обережно та відповідально. На тлі новин про економічний розвиток Карпат для громадськості та експертів постає логічне запитання: де саме в Карпатах держава допускає розвиток вітроенергетики та інших промислових і туристичних планів, а де природоохоронна цінність території має бути пріоритетною? 

Розвиток вітрової енергетики — важливий крок до енергетичної незалежності України, але не ціною такого масштабного знищення природи, як ми зараз бачимо на Руні, не у чутливих високогірних районах і не за таку високу ціну для суспільства. Такі плани щодо будівництва вітропарків потребують мораторію, а також має бути досягнута згода із суспільством і природоохоронною спільнотою щодо того, де саме такі вітропарки можуть будуватися. Конкретні пропозиції вже розроблені, зокрема European Energy Partnership. 

Україна може зробити більше для захисту Карпат. Є чіткий перелік кроків, які можна виконувати вже зараз. 

1. Розширення та сворення нових природоохоронних територій

Карпати – безцінна екосистема, але лише 13 % їхньої площі мають природоохоронний статус. Нові території, які пропонується взяти під охорону, вже багато років перебувають на розгляді. Їхнє збереження є необхідною передумовою довгострокового та сталого майбутнього карпатських ландшафтів — як для України, так і для Європи загалом. Як сказав міністр довкілля Німеччини під час свого візиту, Карпати — це по-справжньому європейський ландшафт. 

2. Завершити природоохоронний «пазл» Карпат

Ми вже розповідали про «пазл» площею 11 тисяч гектарів, який може об’єднати природоохоронний простір Румунії та України площею 250 тисяч га. Таке розширення Верховинського нацпарку дозволить створити один із найбільших транскордонних комплексів Європи. Ця тема обговорюється чимало років, увесь пакет документів уже підготовлений, залишається отримати згоду від державного землекористувача. 

3. Захист пралісів через статус ЮНЕСКО

І хоч природоохоронні території є «острівками безпеки», до яких не можна загнати важку техніку і розпочати будівництво, ми тим не менше прагнемо надати додатковий захист найціннішим ділянкам — статус об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це еталонні ділянки букових пралісів, якими пишається Україна і яких у Європі практично не залишилося. 

У Карпатах збереглися одні з найцінніших лісів на нашій планеті, а окремі з них, як-от Уголька в Карпатському біосферному заповіднику, мають статус об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це своєрідна «Нобелівська премія» для природних територій.

Тому FZS продовжуватиме підтримувати національні парки та заповідники Карпат, зосереджуючись на практичних операційних покращеннях їхньої роботи. Наша мета — щоб у майбутньому вони могли стати основою збереження лісів Карпат.