#3 Дослідити весь гірський Крим: проєкт, що відкрив українських грифів для Європи
25 історій-спогадів до 25-річчя Франкфуртського зоологічного товариства в Україні. Ми поспілкувалися з людьми, що стояли біля витоків організації в Україні та реалізовували перші проєкти разом з ФЗТ.
У третій історії ми занурилися у спогади орнітологині Марії Осипової, яка кілька років очолювала проєкт дослідження грифів і сипів білоголових на Кримському півострові. Науковиця поділилася згадками про найважливіші етапи проєкту, команду та її досягнення, а також чому дані з Криму так цікавили європейських колег.
Участь у цьому проєкті нам запропонували у 2002 році, — згадує Марія Осипова.
Він був частиною великого європейського балканського проєкту з охорони птахів-падальників. Кримський півострів — це частина глобального ареалу трьох видів цих птахів: сипа білоголового, чорного грифа і стерв’ятника. На той момент вважалося, що грифи в Криму гніздяться переважно на території Кримського заповідника, а зона гніздування дуже мала.
Упродовж 2002–2007 років ми обстежили практично весь гірський Крим.
Вдалося значно розширити увагу до двох видів: сипа білоголового та грифа чорного. На початку проєкту було лише 2–3 облікованих гнізда чорного грифа. У 2007 році науковці зафіксували вже 18 гнізд. У тому ж 2007, дослідники облікували 23-25 гніздових пар сипа білоголового, а загальну чисельність популяції оцінювали як 120–140 особин.
Дуже важливою частиною роботи були підгодівлі.
Приманкою ставали туші тварин або м’ясні залишки, що розкладали у відповідних місцях, а науковці з самого ранку спостерігали та записували дані. Підгодівлі проводилися протягом усього сезону, а двічі на рік — навесні й восени — із підрахунком чисельності. Так-от, за час нашого проєкту чисельність значно зросла. Також помічали балканських птахів на території Криму.
У травні 2007 року під час одночасного обліку на двох майданчиках вчені зафіксували 63 білоголових сипів і 40 чорних грифів. Це були найвищі показники за весь час проєкту.
Кілька разів під час підгодівель ми фіксували стерв’ятника — востаннє його там спостерігав орнітолог Михайло Воїнственський у 1950-х роках. Саме це спонукало нас організувати експедицію до Вінницької області, де стерв’ятник раніше гніздився. На жаль, ми не знайшли підтвердження його присутності.
Крім наукової, ми проводили й просвітницьку роботу:
видали науково-популярну книгу «Знайомтеся: грифи», готували монографію «Грифові птахи України», публікували статті, випускали буклети й маленькі кишенькові календарики, кожен з яких був присвячений окремому виду.
У 2007 році науковці підготували проєкт «Національного плану дій зі збереження грифових птахів у Криму». Він став підсумком п’яти років досліджень.
Дуже важливо розуміти: кримський проєкт був частиною ширшої балканської ініціативи.
У багатьох країнах Балкан ситуація з грифом чорним була дуже сумна. У тих країнах, де вид був звичайним, він практично зник. Тому наші дані з Криму викликали великий інтерес у європейських колег, адже до початку проєкту вони не знали, що Крим — це територія, де також гніздяться чорний гриф та білоголовий сип.
Цей проєкт став можливим завдяки підтримці Франкфуртського зоологічного товариства.
Особливу роль відіграв Вольфган Фремут — він приїздив, консультував, допомагав. Саме він запропонував нашому центру долучитися до балканського проєкту, маючи вже позитивний досвід співпраці з нами на Поліссі.
Ми відчували підтримку не лише фінансову, а й людську. Не було зайвої бюрократії. Усе було чітко узгоджено — графіки, завдання, звіти. Це були, без перебільшення, найкращі роки роботи для нашого центру.
На жаль, зараз я не можу повністю уявити, що відбувається з кримськими популяціями. Я чула, що підгодівлі в заповіднику час від часу продовжуються. Але як на птахів впливають війна чи пожежі — сказати складно.
Це третя історія до 25-річчя ФЗТ в Україні. Ознайомитися з першими можна за посиланнями:
#1 Прип’ять, гоголі та загати, — як почалась діяльність ФЗТ в Україні
