#11 «Важко полюбити те, що не має голосу»: як ФЗТ долучилося до створення брендбука ПЗФ

25 історій-спогадів до 25-річчя Франкфуртського зоологічного товариства в Україні. Ми поспілкувалися з людьми, що стояли біля витоків організації в Україні та реалізовували перші проєкти разом з ФЗТ.

Що спільного між корою дерева, інфостендом та брендбуком природно-заповідного фонду (далі – ПЗФ)? Чому візуальна єдність може бути важливою для того, щоб люди краще розуміли й цінували природоохоронні території? Про брендинг природно-заповідного фонду, нові сайти й логотипи нацпарків та формування ідентичності природоохоронних територій згадує Христина Мисак — керівниця відділу комунікацій та розвитку туризму ФЗТ.

Роботу над брендбуком природно-заповідного фонду ми почали у рамках проєкту SNPA (Support to Nature Protected Areas in Ukraine) у 2017 році.

Паралельно тривали інші закупівлі, напрацьовувалися технічні завдання для вирішення багатьох проблем, але брендбук став одним із перших кроків. Для України це досить незвично: коли ти починаєш якісь проєкти і одразу берешся за брендбук у той час, як у цій сфері стільки проблем, мимоволі виникає питання: невже брендбук — це найважливіше? Але насправді ми зрозуміли, що це базова річ, бо в Україні мало хто по-справжньому занурюється в те, що таке природно-заповідні території, для чого вони та чому важливі. 

Очевидно, що для того, щоб сформувати це розуміння, попереду було багато роботи. І один із важливих кроків — це впізнаваність цих територій: щоб стикаючись із ними онлайн, людина одразу розуміла, що йдеться про ПЗФ, але й могла орієнтуватися безпосередньо на місці — розуміти, де перебуває на території ПЗФ,  а де — вже ні? Хто з людей, яких вона зустрічає, представляє установу ПЗФ.

Ми почали заглиблюватися в тему ПЗФ: які є території, їхні фунції та чому вони важливі.

Разом із профільним міністерством написали технічне завдання, а згодом команда Happy Design, яка перемогла у тендері, розпочала насправді колосальну роботу над брендбуком. Члени команди їздили парками, спілкувалися, занурювалися в цю тему — тобто це не було так, що хтось просто сів і намалював щось. Два роки тривала розробка рішень: це були і креативні пошуки, і спілкування з різними спеціалістами та представниками ПЗФ, і більш рутинна робота.

Цей брендбук і загалом корпоративний дизайн ПЗФ виконує три функції.

Перша — це впізнаваність територій: єдиний візуальний образ допомагає ідентифікувати, що це ПЗФ. Ці лінії, кольори, шрифти, логотип — усе це має одразу підказувати: це територія природно-заповідного фонду.  

Друга — допомога туристам, які перебувають на території. Щоб людина розуміла: ось, я знаходжуся на території ПЗФ. Коли турист дещо обізнаний, то він розуміє, що є певні правила, яких треба дотримуватися. Також він не загубиться, тому що стежить за уніфікованими та продуманими вказівниками, інформаційними стендами, іншою системою ознакування. Тобто це не тільки про красу, а й про орієнтування і безпеку туриста.  

І третя функція — не менш важлива — це уніфікація роботи всіх, хто працює з ПЗФ. Коли працівнику парку треба зробити будь-який дизайн, він не має щоразу вигадувати, яким чином представити те чи інше завдання: є готові шаблони — така вивіска, такий інформаційний стенд і так далі. Так само це працює для організацій, які працюють із територіями ПЗФ: наприклад, коли ми передаємо паркам автомобілі, ми вже знаємо, як вони мають виглядати. 

Брендбук ми зробили для більш ніж 8 тисяч територій, що входять до ПЗФ.

Загалом наша робота в рамках SNPA зосереджена на восьми карпатських національних парках і заповідниках. Але коли ми почали працювати над їхньою впізнаваністю, зрозуміли, що немає сенсу створювати окреме рішення лише для цих територій. Потрібен був єдиний підхід, яким могли б користуватися всі території та об’єкти природно-заповідного фонду України, а їх понад 8 тисяч. До цього не було комплексного рішення для всіх територій: існували лише окремі рекомендації щодо того, як мають виглядати вивіски, інформаційні щити, межові знаки тощо. Тож ми розробили це рішення. А протягом наступних десяти років ми практично весь час доповнювали набір комунікаційних і промоційних інструментів, якими зараз користуються парки: сайти, матеріали для соцмереж, інформаційне ознакування тощо.

Сайти для ПЗФ — окрема велика частина проєкту.

Їхні перші сайти — це часто безкоштовні хостинги із великою кількістю реклами та спливаючих вікон, без певної системи та приємного досвіду користування для відвідувачів. Наша ціль була зробити сайт як своєрідну ознайомчу візитівку, але водночас забезпечити основні потреби аудиторії в інформації. Окрім того, потрібно було створити такий шаблон, який зможуть використовувати інші установи, бо це важливо в умовах недофінансування.

Основна аудиторія — це мандрівники, бо саме вони найбільше потребують інформації: куди поїхати та коли, як дістатися, які є маршрути, що побачити, чим зайнятися тощо. Але, звісно, на сайті повинна бути інформація і для науковців, і для місцевих мешканців, і для партнерів. Тому при розробленні стандартизованої структури ми врахували потреби різних відвідувачів сайту. Також ми хотіли привернути увагу людей, які просто цікавляться природою. Тому створили розділ «Досліджуйте», де можна побачити флору і фауну конкретного нацпарку чи заповідника. 

Ще одна важлива частина роботи — логотипи.

Це був довгий шлях оновлення — не без опору з боку природоохоронних територій. Їх можна було зрозуміти: коли над попередніми логотипами працювала вся команда нацпарку, власними зусиллями створювала його, то змінити те, у що вклали душу і до чого звикли — дуже складно. Тому ми старалися залишити основу логотипів і просто перетворити їх на більш візуально зрозумілий та уніфікований стиль. При цьому ми розробили рішення, щоб кожна установа ПЗФ, що захоче уніфікувати логотип, могла зрозуміти, який набір елементів і кольорів використати та як вписати це у свій логотип. 

Сьогодні брендбук використовується в різних парках для найрізноманітніших цілей

— від оформлення блокнотів і торбинок до брендування автомобілів та мотоциклів. Його застосовували і для брендування постелі та рушників, і поліського меду та е-квитка для ПЗФ. Особливо цінно бачити, як усі ці дуже різні речі складаються в єдину впізнавану візуальну систему. Саме ця уніфікованість допомагає формувати цілісний образ природно-заповідного фонду України.

Пройшло вже десять років, і ми бачимо, що з часом брендбук потрібно буде оновлювати.

Але з іншого боку, ми його ще не повністю розкрили: активні зміни тільки почалися, і лише зараз ми починаємо бачити їх у просторі. Коли приїжджаєш у нацпарки й заповідники, то нарешті розумієш, що перебуваєш на території конкретної установи: бачиш вказівники, ознакування, і все воно уніфіковане, красиво й естетично виглядає, не створює візуального шуму посеред природи. Тож брендбук свою функцію виконує, але так, пізніше його варто буде осучаснити, і ми до цього готові.

Це одинадцята історія до 25-річчя ФЗТ в Україні. Ознайомитися з першими можна за посиланнями:

— #1 Прип’ять, гоголі та загати — як почалася діяльність ФЗТ в Україні

— #3 Дослідити весь гірський Крим: проєкт, що відкрив українських грифів для Європи

— #5 Курс на Карпати: чому у 2013 році ФЗТ призупинило роботу на Поліссі

– #7 Як вдалося розширити карпатські нацпарки на 40 000 гектарів

– #9 Автомобілі, мотоцикли й уніформа: досвід ФЗТ у підсиленні роботи нацпарків